Протидія страхового шахрайству в автострахуванні як складовий елемент управління якістю страховика.

Мета статті: розкриття сутності страхового шахрайства його причин і методів боротьби з ним, а також його впливу на розвиток страхового ринку України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питань сутності страхового шахрайства та шляхів його подолання в своїх працях торкались такі вітчизняні вчені: Барановський О.І., Базилевич В.Д., Внукова Н.М., Залєтов О.М., Лисодєд О.В., Машина М.І., Пластун В.Л. Проте у їх працях мало відомостей про шахрайство на сьогоднішньому ринку страхових послуг в Україні та немає чітких шляхів вирішення проблеми. Тож найбільш дискурсивними питаннями залишаються засоби боротьби із страховим шахрайством.

Виклад основного матеріалу. Тривалий час проблема страхового шахрайства не стосувалася українського ринку страхування, проте зараз за умов розвитку цього ринку, збільшення попиту на послуги страхування, страховий ринок стає все більше цікавити шахраїв.

Страхова статистика зараз в Україні не ведеться, проте за різними даними збиток страхових компаній від дій шахраїв складає 10-15%, а в деяких компаніях до 25% від загальної суми страхового відшкодування. Так, за статистикою СК БРОКБІЗНЕС кількість сфальсифікованих страхових випадків у 2009 році склала 1,5-2% від загальної кількості страхових випадків, але при цьому в грошовому вимірі страхове шахрайство складало 5-10% (до уваги бралися лише доведені страхові справи). ^*

Беручи до уваги найбільш поширені шляхи страхового шахрайства страховикам слід переглянути свою політику щодо продажу страхових полісів. В авто страхуванні необхідно:

• Кожній страховій компанії збільшувати кількість аварійних комісарів, котрі виїжджають на місце дорожньо-транспортної пригоди. В інтересах страховиків мати аварійних комісарів у кожному населеному пункті та забезпечити їх виїзд на кожен страховий випадок як при КАСКО, так і при ОСЦПВВНТЗ.
• Зобов’язати звертатися страхувальників до страхової компанії одразу після настання страхового випадку.
• Оглядати транспортний засіб перед укладенням договору страхування.

У сфері медичного страхування необхідно:

• Проводити незалежний медичний огляд страхувальників до укладання договору страхування.
• На державному рівні посилити контроль за видачею документів, що підтверджують інвалідність особи.

Таким чином страхові компанії самостійно мають вжити заходів щодо створення спеціальних підрозділів на своїй базі, котрі мають посилити контроль за продажем страхових полісів, перевіркою потенційних страхувальників на предмет можливого шахрайства, зокрема стосовно надання страховику неправдивої інформації щодо предмету страхування. Але при цьому важливо не ускладнювати умови страхування для страхувальників, оскільки при цьому страхова компанія може втратити потенційних клієнтів.

Також важливим для подолання страхового шахрайства є створення єдиного реєстру страхувальників та колективна боротьба проти страхових шахраїв. В Україні вже була спроба у створені такої інформаційної бази. Так 1 грудня 2007 року в Україні було створено Бюро страхових послуг. Проте через недовіру страхових компаній, їх небажання витрачати зайві кошти на нечасті випадки піймання шахраїв в умовах великого зростання премій й відносно ефективної роботи власних служб безпеки, Бюро було закрито у 2009 році. Зі слів Костянтина Кошелева, колишнього керівника Бюро в Україні, на початку 2008 року учасниками Бюро були 40 страхових компаній, далі їх залишилося лише 10, а восени 2008 року лише 4. ^*

На наш погляд, оскільки вітчизняні страхові компанії не готові до самостійного вирішення питання створення єдиного реєстру страхових історій, необхідно звернутися до досвіду західних країн, а точніше до досвіду Великобританії Великобритании, тобто за рахунок страховиків створити спеціальну державну установу, діяльність котрої буде регулюватись на основі законодавчих актів, направлених на збалансування макроекономічних показників якості страхування.

Законодавча база має передбачувати системне функціонування державної організації з протидії страховому шахрайству, котрий має бути інтегрований у економічні інститути та правоохоронну систему. При цьому необхідно нормативно зобов’язати страховиків вносити фіксований відсоток страхових премій на формування бюджету організації. Таким чином держава візьме на себе зобов’язання гарантувати суспільству не лише якість захисту, а й попередить розвиток стразового шахрайства.

Також проблемою є відсутність в українському законодавстві прямої норми щодо страхового шахрайства. Згідно до статті 190 Кримінального Кодексу України, шахрайство – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). За цією статтею передбачене покарання штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.^* Проте на мою думку для зменшення кількості випадків страхового шахрайства на рівні держави, необхідно замість збільшення покарання за даний злочин, вдаватись до профілактики та запобігання, тому слід проводити дій спрямовані на:

• профілактику злочинів серед неповнолітніх;
• забезпечити юридичну обізнаність населення;
• попередження кримінального професіоналізму.

Профілактика злочинів серед молоді має сприяти відмові від злочинних вчинків, підвищення юридичної обізнаності населення, для формування чіткого розуміння населенням наслідків шахрайських вчинків. Це має зменшити кількість випадків випадкового шахрайства (коли страхувальник, неумисно потрапивши в аварію, спонтанно вирішує для збільшення розміру страхового відшкодування надати страховику недостовірну інформацію чи приховати певні факти). Підвищення юридичної обізнаності населення, на мою думку зменшить кількість випадків страхового шахрайство, тому що зараз населення не розуміє, що шахрайство є тяжким злочином Для попередження кримінального професіоналізму сучасних шахраїв потрібно створити спеціальні підрозділи з боротьби зі страховим шахрайством, а для цього треба створити відповідну законодавчу базу, котра має регламентувати діяльність таких підрозділів. При чому такі підрозділи, для їх ефективної роботи, необхідно створювати на базі страхових компаній.

Страхове шахрайство спричиняє значні втрати як у конкретних страхувальників, так і в державі в цілому. Тож у сфері страхування, на нашу думку, слід здійснити такі перетворення :

Якість страхового продукту залежить від трьох основних складових:

1. Затребуваність ризику - відповідність страхового покриття потреб клієнта, його страхам і побоюванням. Чим вище значимість небезпеки для споживача, тим вище споживча цінність (споживче якість) продукту.
2. Технічні складові якості. Сюди відноситься широта і повнота страхового покриття (набір страхуються ризиків і страхові суми по них), а також його відповідність тим ризикам, від яких хоче захиститися клієнт, перелік основних і додаткових послуг, що входять в страховий продукт і оцінка їх важливості з точки зору споживача.
3. Якість сервісу. Це, перш за все, своєчасне, швидке і повне виконання дій з укладення договору страхування та по поточному обслуговуванню контракту, швидке, повне, обов'язкове і справедливе врегулювання страхових випадків, ввічливість і пунктуальність персоналу, люб'язність в обслуговуванні.

Саме на якість сервісу, який СК пропонує своїм клієнтам більшою мірою впливають випадки страхового шахрайства, оскільки вони уповільнюють процес врегулювання страхових випадків не лише при випадку виявлення шахрування, а при всіх розглядах страховий випадків, оскільки СК має ретельніше, а відповідно довше перевіряти кожну подію на виявлення ознак шахрування.

Страхове шахрайство – давно актуальна для усіх країн світу проблема, яка все більшою мірою стосується і України. Тривалий час проблема страхового шахрайства не стосувалася українського ринку страхування, проте зараз за умов розвитку цього ринку, збільшення попиту на послуги страхування, страховий ринок стає все більше цікавити шахраїв.

Приклад 1.

До СК звернувся страхувальник з пошкодженим ТЗ. Він розповів, що випадок стався пізно ввечері на погано освітленій сільській дорозі. Причиною події стало зіткнення с грузовиком, через недотримання дистанції.

Як видно з фотографії пошкодження на автомобілі вертикальні. Хто з Вас бачив вертикальний бампер у вантажівки? Робітники СК також запідозрили страхувальника у неправдивих свідченнях и попросили його привезти на огляд вантажівку. Страхувальника не було три дні. На третій день він, разом зі своїм батьком, котрий виявився другим водієм, привезли на огляд вантажівку. На фотографії зображений бампер даної машини. Довго думали батько з сином та приварили залізний кут на ТЗ. При те їх вчинок виявився марним, оскільки при проведені експертизи кут пошкоджень на ТЗ та нова деталь вантажівки не співпали. Горе шахраям дозволили забрати заяву з СК.

У Західній Європі та Америці проблеми шахрайства в страхуванні приділяється набагато більше уваги, ніж у нас. Завдяки радикальних дій федеральної влади, особливо в США і Канаді, випадки шахрайства (як з боку страховиків, так і з боку страхувальників) ретельно відстежуються і в більшості своїй жорстко присікаються. Відповідно до досліджень, проведеним в США в 1987 році, збиток від шахрайства в сфері страхування становив 25% від загального обсягу зібраних премій, а в 2010 році цей показник перебував на рівні 15%. Страхова статистика зараз в Україні не ведеться, проте за різними даними збиток страхових компаній від дій шахраїв складає 10-15%, а в деяких компаніях до 25% від загальної суми страхового відшкодування. Так, за статистикою СК БРОКБІЗНЕС кількість сфальсифікованих страхових випадків у 2009 році склала 1,5-2% від загальної кількості страхових випадків, але при цьому в грошовому вимірі страхове шахрайство складало 5-10% (до уваги бралися лише доведені страхові справи).

Для порівняння у країнах Західної Європи та США, де ведеться страхова статистика до 10-15% всіх страхових виплат отримують страхові шахраї. Наприклад, у Німеччині щорік реєструється від 9 до 11,5 тисяч випадків страхового шахрайства, на які доводиться близько 7-9 % всіх страхових виплат. В результаті страховики щороку втрачають від 3,5 до 5 млрд. євро. Ще більше випадків шахрайства зустрічаються в Швеції, а ринок страхування в Канаді щорік втрачає близько 1,8 млрд. дол. США. А найбільш вражаючими є втрати страховиків США – щорічно вони оцінюються в 100 млрд. дол. США. Для порівняння ВВП України у 2009 році становив 114 млрд. дол.. США.

Через великі масштаби страхового шахрайства перед страховими компаніями та державою загалом гостро стоїть проблема пошуку ефективних шляхів подолання цієї проблеми. Але оскільки страхове шахрайство у різних сферах страхування має свої особливості передусім необхідно визначити у яких сферах страхування шахрайство є найбільш поширеним.

Такими сферами в Україні є: автострахування, майнове страхування та особисте страхування від нещасного випадку.

Серед найбільш розповсюджених методів шахрайства в автострахуванні Україні можна виділити:

а) підпал;
б) фіктивне викрадення;
в) інсценування аварії;
г) укладення договору страхування після настання дорожньо-транспортної події.

Всі економічні злочини в страхуванні можна умовно розділити на так звані злочини, організовані як бізнес («професійне» шахрайство), які заздалегідь ретельно обмірковуються і вчиняються організованими угрупуваннями, і злочини «з нагоди» («аматорське» шахрайство), при яких клієнт намагається витягти незаконну вигоду з реального страхового випадку. Шахраї, що діють в групах, що складаються з юристів, лікарів, а іноді і самих співробітників компаній, використовують різні схеми для обману. А шахраї-одинаки можуть лише спотворювати інформацію про те, що трапилося страховому випадку (перебільшувати реальний збиток або не повідомляти страховика про тих істотних ризики, які здатні вплинути на настання страхового випадку).

За статистикою 90% всіх випадків шахрайства відбувається шахраями-одинаками, і лише 10% - злочинними угрупованнями

Загалом для аналізу методів боротьби з страховим шахрайством велике значення має розуміння того хто саме задіяний у злочинних діях. Поглянемо на діаграму.

Заходи зменшення впливу шахрайства на якість страхових послуг

Підвищення ефективності виявлення шахрайських дій

• Розробка індикаторів шахрайства
• Визначення ознак поведінки шахрай
• Аналіз фабули страхових подій

Зменшення кількості випадків шахрайства

Стратегічні та тактичні прийоми

Беручи до уваги найбільш поширені шляхи страхового шахрайства необхідно впроваджувати наступні стратегічні та тактичні прийоми попередження шахрайства:

Таким чином страхові компанії самостійно мають вжити заходів щодо створення спеціальних підрозділів на своїй базі, котрі мають посилити контроль за продажем страхових полісів, перевіркою потенційних страхувальників на предмет можливого шахрайства, зокрема стосовно надання страховику неправдивої інформації щодо предмету страхування. Але при цьому важливо не ускладнювати умови страхування для страхувальників, оскільки при цьому страхова компанія може втратити потенційних клієнтів.

Також важливим для подолання страхового шахрайства є створення єдиного реєстру страхувальників та колективна боротьба проти страхових шахраїв. В Україні вже була спроба у створені такої інформаційної бази. Так 1 грудня 2007 року в Україні було створено Бюро страхових послуг. Проте через недовіру страхових компаній, їх небажання витрачати зайві кошти на нечасті випадки піймання шахраїв в умовах великого зростання премій й відносно ефективної роботи власних служб безпеки, Бюро було закрито у 2009 році. Зі слів Костянтина Кошелева, колишнього керівника Бюро в Україні, на початку 2008 року учасниками Бюро були 40 страхових компаній, далі їх залишилося лише 10, а восени 2008 року лише 4.

Законодавча база має передбачувати системне функціонування державної організації з протидії страховому шахрайству, котрий має бути інтегрований у економічні інститути та правоохоронну систему. При цьому необхідно нормативно зобов’язати страховиків вносити фіксований відсоток страхових премій на формування бюджету організації. Таким чином держава візьме на себе зобов’язання гарантувати суспільству не лише якість захисту, а й попередить розвиток стразового шахрайства.

Також проблемою є відсутність в українському законодавстві прямої норми щодо страхового шахрайства. Згідно до статті 190 Кримінального Кодексу України, шахрайство – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). За цією статтею передбачене покарання штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Проте на мою думку для зменшення кількості випадків страхового шахрайства на рівні держави, необхідно замість збільшення покарання за даний злочин, вдаватись до профілактики та запобігання, тому слід проводити дій спрямовані на:

• профілактику злочинів серед неповнолітніх;
• забезпечення юридичної обізнаності населення;
• попередження кримінального професіоналізму.

Висновки. Шахрайство в автострахуванні спричиняє як значні втрати у конкретних страхувальників і в державі так і знижує якість страхових послуг. Підвищення якості має відбуватися завдяки двом рівням заходів.

По-перше підвищення ефективності виявлення шахрайських дій, зокрема розробивши відповідні критерії та методи швидкого їх швидкого виявлення не збільшуючи час розгляду страхового випадку.

По-друге запобігати новим виникненням шахрайських дій, для цього:

1. створити всеукраїнську базу даних, котра могла дозволити звести всю страхову історію разом (зараз клієнт, маючи певну історію страхових відшкодувань в одній компанії, просто переходить до іншої);
2. підвищувати юридичну обізнаність населення для зменшення кількості випадків випадкового шахрайства;
3. попередження шахрайства у самій СК вводячи в дію стратегічні та тактичні прийоми названі вище;
4. створення спеціальних підрозділів по боротьбі зі страховим шахрайством.

автор: Анастасія Колотило, КНЕУ ім.. В.Гетьмана

Еще по теме: доклады Международного научного семинара «Управление качеством страховых и перестраховочных услуг в условиях глобализации экономики: теория, методология, практика»:

1. Державне та соціальне регулювання стандартів якості перестрахових послуг
2. Європейський досвід управління якістю лайфових страховиків на прикладі Щвейцарії
3. Управління якістю у фінансовому перестрахуванні та перспективи його впровадження на вітчизняному страховому ринку
4. Імплементація міжнародного досвіду роботи систем менеджменту якості нон-лайфових страховиків
5. Фінансово-ризиковий контролінг як інструмент менеджменту якості послуг по страхуванню життя
6. Реінжинірінг бізнес-процесів компанії по страхуванню життя як стратегічний ресурс у поліпшенні якості страхових послуг
7. Протидія страхового шахрайству в автострахуванні як складовий елемент управління якістю страховика.
8. Особливості застосування системи менеджменту якості у факультативних, облігаторних, пропорційних та непропорційних договорах перестрахування
9. Якість роботи актуарія, методолога, андерайтера, перестраховика як головний чинник в забезпеченні життєстійкості лайфового страховика.
10. Роль страхових агентів, страхових брокерів в забезпеченні, поліпшенні якості страхових послуг
11. Стандарти ISO для забезпечення належної якості послуг зі страхування життя
12. Управління якістю інвестиційної діяльності лайфового страховика.