Участь у тендерах: як стати переможцем?

Проведення державних закупівель – тендерів - є дієвим інструментом раціонального та ефективного використання бюджетних коштів, зокрема тих, що виділяються на потреби сфери охорони здоров’я. Сутність проведення тендерів полягає у здійсненні конкурсного відбору серед їх учасників і визначенні переможця.

Це досить нова для нашої держави форма економічних відносин між державою та постачальниками товарів, робіт та послуг, яка має суттєві переваги для обох сторін. Проведення державних закупівель, що базуються на засадах прозорості та конкуренції, сприяє не тільки заощадженню коштів платників податків, а й приносить відчутний прибуток переможцям, котрі отримують контракти на постачання товарів, робіт чи послуг на значні суми. Тому питання вдосконалення знань у сфері законодавчого регулювання та практичного здійснення цих процесів є досить актуальним для компаній-постачальників лікарських засобів та медичного обладнання для державних установ сфери охорони здоров’я.

В лютому 2004 р. у приміщенні Інституту соціології НАН України відбувся семінар “Участь у тендерах на закупівлю фармацевтичної продукції, медобладнання: проблеми та шляхи їх вирішення”, який проводився під егідою Асоціації підприємців та промисловців-постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб. Організатором семінару виступило Консалтингове агентство з питань державних закупівель www.ua-tenders.com , яке надає послуги з організації, супроводження та консультації щодо правових та практичних аспектів державних закупівель. Головною метою цього заходу стало надання всебічної інформації з питань проведенння проведення тендерів фахівцям організацій, які є потенційними учасниками державних закупівель. Програма семінару охоплювала дуже широке коло питань, котрі виникають на кожному з етапів підготовки та участі у тендерах. Вона передбачала огляд нормативно-правової бази у сфері державних закупівель, висвітлення порядку підготовки тендерних пропозицій, вимог, які висуваються замовником при проведенні торгів, а також питання оскарження процедур закупівель та практичних прикладів судових розглядів у цій сфері. З доповідями на семінарі виступили провідні фахівці Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення. Участь у семінарі взяли представники вітчизняних та іноземних фармацевтичних компаній, які зацікавлені в участі у тендерах на закупівлю фармацевтичної продукції. Після кожної доповіді вони мали можливість взяти участь у дискусії та отримати вичерпні відповіді на свої запитання. Пропонуємо до уваги читачів стислий огляд доповідей, які прозвучали під час семінару.

На початку семінару із вступним словом до його учасників звернулася начальник управління державних закупівель Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Надія Обушко. Вона надала короткий огляд законодавчої та нормативної бази, що регулює правові аспекти державних закупівель.

Основним законодавчим актом у цій сфері є Закон України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, прийнятий Верховною Радою України 22 лютого 2000 р. Головним принципом, що лежить в основі цього закону, є здійснення закупівель за рахунок державних коштів виключно на конкурсних засадах. У статті 5 Закону закладено не менш важливий принцип недискримінації, згідно з яким всі учасники процедури державних закупівель користуються рівними правами. Ця стаття має ключове значення, адже тим самим держава запроваджує засади справедливого ставлення для всіх учасників тендерів - як для вітчизняних, так і для іноземних, що цілком відповідає міжнародним стандартам. Окрім основного закону, було розроблено та введено в дію цілу низку підзаконних нормативно-правових актів: постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, які також регулюють різні аспекти діяльності на ринку державних закупівель.

Про процедуру підготовки та подання тендерної пропозиції розповіла Тетяна Колісник, головний економіст-фінансист департаменту з питань координації державних закупівель та державного замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Вона зазначила, що правильна та ретельна підготовка тендерної пропозиції – чи не найважливіший крок на шляху до перемоги у торгах, адже досить часто пропозиція відхиляється не внаслідок неприйнятного рівня ціни, а за суто формальними ознаками, тобто невідповідністю наданих документів певним вимогам. Т. Колісник детально розглянула порядок підготовки тендерної пропозиції і помилки, що можуть виникнути на кожному з її етапів. Участь у тендері розпочинається з моменту отримання інформації про нього. Основним джерелом такої інформації є спеціалізоване видання Мінекономіки – інформаційно-аналітичний бюлетень “Вісник державних закупівель”. Також інформацію про проведення тендерів можна отримати з оголошень, що розміщують замовники у мережі Інтернет, а також безпосередніх запрошень до участі у торгах. Т. Колісник наголосила, що вже на цьому етапі учасникам слід співставити власні можливості з основними вимогами, що висуваються замовником. Необхідно звернути увагу на предмет та обсяг закупівлі, строки поставки, терміни підготовки та подання тендерної пропозиції, можливість подання тендерної пропозиції по частині предмету закупівлі. Після прийняття рішення про участь у тендері слід отримати від замовника тендерну документацію. Тендерна документація обов’язково повинна містити вимоги до предмету закупівлі та кваліфікаційні вимоги до учасників тендеру. Перелік кваліфікаційних вимог, що можуть висуватися до учасників, міститься у статті 15 Закону України “Про закупівлю” і є вичерпним. Оскільки якість і повнота тендерної документації пропозиції є важливим фактором успішного результату тендерних процедур під час процесу оцінки пропозицій та визначення переможця, у разі виникнення будь-яких питань учасникам слід обов’язково звертатися за роз’ясненнями до замовника. Це дозволить їм убезпечити себе від можливого відхилення тендерної пропозиції у подальшому. Тендерна документація обов’язково повинна містити перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції. Важливою складовою тендерної документації є вимоги щодо надання тендерного забезпечення – надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов’язання несе будь-який банк, депозити, векселі. Якщо тендерне забезпечення вимагається, повинні бути вказані його розмір та форма спосіб надання. Після вивчення тендерної документації з урахуванням викладеного проводиться підготовка тендерної пропозиції, перевірка наявності всіх необхідних документів та правильності їх оформлення відповідно до вимог замовника щодо її змісту та безпосереднє подання.

Однією з важливих складових тендерної документації є кваліфікаційні вимоги до учасників торгів, які висуваються замовником. Про них докладно розповіла Рита Вовк, співробітник відділу тендерних закупок МОЗ України.

Сутність цих вимог, згідно яких замовник оцінює можливість розгляду певної тендерної пропозиції, викладена у статті 15 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”. Ці вимоги наступні:

- наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;
- наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством України;
- здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень статуту учасника;
- відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених статтею 11 цього Закону;
- виконання аналогічних договорів.

Відомості про відповідність учасників кваліфікаційним вимогам оцінюються і оголошуються під час процедури розкриття тендерних пропозицій, яка відбувається в день закінчення строку їх подання. До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі учасники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені особи.

Р. Вовк зауважила, що учасникам тендерів слід звертати особливу увагу на документальне підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам, встановленим у тендерній документації, адже у разі невідповідності їх пропозиція у подальшому може бути відхилена і не оцінюватися. Тендерні пропозиції, що відповідають кваліфікаційним вимогам (зокрема, їх технічна частина), надалі розглядаються експертними групами.

Як відомо, закуповувати за державні кошти дозволено лише певні лікарські засоби. У теперішній час в Україні діє перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 169 від 14 квітня 2003 р.). Але, як зазначила у своїй доповіді Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення, це перелік не відповідає нормам, прийнятим у цивілізованих країнах, так як він укладений за торговими назвами. З урахуванням рекомендацій ВОЗ Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення був підготований перелік основних лікарських засобів, що містить 620 міжнародних непатентованих найменувань. Цей перелік грунтується на пропозиціях головних позаштатних спеціалістів МОЗ України і включає основні лікарські засоби, які повинні використовуватись у нашій державі. Те, що в новому переліку вказані лише міжнародні непатентовані назви, повинно лібералізувати процедуру проведення тендерів та забезпечити усім учасникам рівні права. Як зазначила І. Демченко, саме цей перелік має стати основою для тендерних закупівель. Він вже узгоджений у Держкомпідприємництва, Державній митній службі, Міністерстві фінансів, Мінекономіки, Міністерстві юстиції і переданий до Кабінету Міністрів України. Очікується, що невдовзі він буде затверджений.

Якщо учасник тендеру вважає, що на тому чи іншому етапі проведення процедури закупівлі його проведення замовником були допущені певні порушення, які можуть призвести до неправильного вибору переможця, згідно з діючим законодавством він має право оскаржити процедуру закупівель. Про порядок подання та зміст скарги, її розгляду, а також типові порушення замовників при здійсненні процедур державних закупівель учасники семінару дізналися з доповіді Лариси Бойко, головного спеціаліста відділу методології, правового та нормативного забезпечення державних закупівель з розгляду скарг Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Вона відзначила, що останнім часом кількість поданих до цього відомства скарг від учасників процедури закупівель збільшується, що свідчить про зростаючу боротьбу між конкурентами на ринку державних закупівель за отримання відповідних державних контрактів.

Порядок подання та розгляду скарг визначений регламентується статтями 36 та 37 Закону “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, а також Наказом Мінекономіки від 4 грудня 2000 р. № 264 “Про затвердження порядку розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти”. Статтею 36 Закону передбачено, що скаргу може подавати будь-який учасник процедури закупівель, який зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедури закупівлі. Л. Бойко наголосила зауважила, що скарга може подаватися як до уповноваженого органу (Мінекономіки ), так і безпосередньо замовнику. Це вирішує сам учасник процедури закупівель, виходячи зі змісту вчинених порушень та результату, який учасник бажає отримати внаслідок розгляду скарги. Згідно зі статтею 37 для подання скарги відведено 15 календарних днів з дня настання підстави, тобто вчинення порушення. Скарга як уповноваженим органом так і замовниками повинна бути розглянута розглядатися протягом у термін, що не перевищує 15 робочих днів. Учасник процедури закупівель має право оскаржити будь-який її етап, але слід мати на увазі, що згідно законодавства певні аспекти проведення тендерів не підлягають оскарженню. Це вибір замовником процедури здійснення закупівель, застосування преференційної поправки, а також рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.

Дуже важливо встигнути подати скаргу до моменту укладення договору про закупівлю, оскільки Мінекономіки не має важелів впливу на укладені договори. Необхідно враховувати, що термін укладання договору між замовником та переможцем тендеру становить 21 робочий день з дня акцепту тендерної пропозиції, але у строк не раніше ніж через 5 робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур закупівель. Після отримання скарги уповноважений орган встановлює наявність ознак скарги. Скарга повинна містити відомості про замовника, скаржника, процедуру закупівлі, номер бюлетеня “Вісника державних закупівель”, у якому опубліковане оголошення про закупівлю, копію довідки про включення підприємства-скаржника до ЄДРПОУ, документально підтверджені докази: порушень, подання скаржником тендерної пропозиції, подання примірника скарги замовнику, а також будь-яку іншу інформацію, яка, на думку скаржника, має відношення до процедури закупівлі та розгляду скарги. При наявності ознак скарги скаржнику та замовнику надсилають повідомлення про прийняття скарги до розгляду та призупинення процедури закупівель на 15 робочих днів. Після розгляду уповноваженим органом скарги, прийняте рішення доводиться до відома скаржника та замовника. У випадку, коли будь-яка із сторін скаржник не погоджується з цим рішенням уповноваженого органу або замовника за його скаргою, відповідно до статті 37 Закону “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” вони мають право оскаржити його рішення у судовому порядку.

Практичні аспекти судових розглядів, пов’язаних з порушеннями у сфері державних закупівель, висвітлив начальник відділу правового супроводження питань державних закупівель, оборони і безпеки Мінекономіки Андрій Кондратов. Він докладно зупинився на питаннях порядку розгляду судових справ, навів приклади типових порушень з боку замовників, а також надав учасникам семінару загальні методичні поради щодо формулювання власної правової позиції.

Отже, під час семінару представники компаній – існуючих та потенційних постачальників лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичного обладнання мали можливість докладно ознайомитися з законодавчими та практичними аспектами проведення державних закупівель, отримати інформаційну та консультативну підтримку з цих питань з боку фахівців Міністерства економіки, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення. Не викликає сумнівів, що чітке розуміння встановленого порядку здійснення процедури державних закупівель та ретельна підготовка до участі у них дозволить зробити перемогу у тендері цілком реальною.

Олена Барсукова
Щотижневик АПТЕКА

Добавлено:  29 Марта 2004 г.
хиты: 10863