ISO, менеджмент, консалтингдобавить в избранное
домой - первая страницапользователи сайтаRSSФОРУМСТАНДАРТЫГОСТ РСЛОВАРЬНАВИГАТОРКОНСУЛЬТАНТЫ
 
Логин : Пароль:   
       [регистрация] [напомнить пароль]

ФОРУМ
• Вакансия. Украина. Киев. 
 16. Мар 01:13 от tetervak
• ISO 8536-8:2015 
 14. Мар 14:26 от DobrozhelatelnyjAA
• Типы несоответствий и коррек... 
 21. Фев 19:03 от swan
• Анекдоты про СМК, аудиты и а... 
 10. Фев 09:25 от LinkeLI





Геронтологічні та демографічні фактори впливу на систему соціального страхування України

Страница для печати Отправьте статью другу: Геронтологічні та демографічні фактори впливу на систему соціального страхування України 

Соціальне страхування виконує велику роль у розбудові громадянського суспільства. Коло проблем, що вирішуються за допомогою соціального страхування, вражає. Крім міцної основи соціального захисту працюючих, даний соціальний інститут сприяє підвищенню стабільності в суспільстві і економіці, сприяє гармонізації відносин у трудових колективах.

см. также:
  • Тема: Страхование
  • Автор: vveretnov




  • Із розвитком суспільства місце і роль соціального страхування в суспільстві зростають, що обумовлено все більшим охопленням населення обов'язковим соціальним страхуванням, переходом колишніх соціалістичних країн від державного соціального забезпечення до сучасних систем соціального захисту населення, розвитком демократії й підсиленням соціального захисту найважливіших прав людини у сучасних цивілізованих державах, розширенням програм соціального страхування та іншим. Проте, важливим етапом становлення та розвитку соціального страхування є вплив різних факторів, таких як, демографічні та геронтологічні проблеми сучасності. Таким чином, важливу позицію займає дослідження саме цих факторів на систему соціального страхування.

    Аналіз останніх наукових досліджень. Розвитком та проблематикою факторів впливу на систему соціального страхування в своїх дослідженнях розглядали: Внукова Н.М., Григораш Г.В., Губар О.Є., Конопліна Ю.С., Дудник Т.А., Чайковська В. В., Стаднюк Л. А., Єгорова Л. В., Вялих Т. І., Величко Н. М., Коншина О. І. Кузьминчук Н.В., Рудень В.В., Шутов М.М., Юрій С.І. та інші.

    Мета роботи полягає в здійсненні аналізу впливу геронтологічних та демографічних факторів щодо становлення та розвитку зміни у системі соціального захисту населення України.

    Викладення основного матеріалу дослідження.

    Первинне значення поняття «страхування» пов’язане зі словом «страх». Ще в часи первісного ладу люди відчували страх за збереження свого життя та майна, за можливість його втрати або знищення у зв’язку зі стихійним лихом, пожежами, крадіжками чи іншими непередбаченими небезпеками. Аби оберегти своє майно, себе та інших від небажаних життєвих ситуацій, отримати підтримку в складну годину, людина створила систему страхування.

    Здоров’я і життя – найцінніше благо людини. Здоров’я як цінність, має входити до першої трійки найважливіших цінностей.

    Одним із найважливіших індикаторів соціального розвитку суспільства є середня очікувана тривалість життя при народженні. Можливість людини прожити тривале життя і зберегти своє здоров’я залежить від соціально-економічних чинників, таких як матеріальні умови існування, рівень розвитку охорони здоров’я тощо.

    На основі досліджень Інститут геронтології ім.Д.Ф.Чеботарьова НАМН України, можу зазначити, що була встановлена роль життєвих умов у процесі становлення довготривалості та безхворобності життя.

    Таблиця 1. Роль життєвих умов на тривале, щасливе, безхворобне життя у чоловіків та жінок різного віку, %
    Фактори Чоловіки Жінки
    Вік 14,6 13,9
    Матеріальне положення 2,0 9,8
    Умови роботи 7,7 3,5*
    Доступність і якість медичного обслуговування 2,0 3,9
    Режим роботи 2,6 2,7
    Характер роботи 10,2 3,8*
    Зона проживання 6,1 6,3
    Житлово-побутові умови 2,8 8,7*
    Характер харчування 11,4 10,2
    Шкідливі звички 19,3 3,3
    Соціально-культурна активність та духовність 2,0 6,4
    Життєві потрясіння 2,1 6,3
    Інші 17,2 21,2

    Проаналізувавши дані дослідження, можна зробити висновок, що людина, однак, легковажно ставиться до свого здоров’я. Для більшості людей воно є, перш за все, інструментальною цінністю, з допомогою якої досягаються інші життєві, переважно матеріальні блага. Слід відмітити, що якщо за характером харчування між чоловіками і жінками достовірних відмінностей не спостерігається, то вплив шкідливих звичок на загальний стан та патологію у чоловіків вірогідно більше, ніж у жінок (табл. 1).

    До факторів навколишнього середовища, що істотно впливає на здоров'я чоловіків, відносяться умови і характер роботи, а на здоров'я жінок – житлово-побутові умови, матеріальне становище, рухова активність і життєві потрясіння (див. табл. 1). Встановлено, що вплив на тривале життя зони проживання, режиму роботи та характеру харчування у чоловіків і жінок практично однаковий (див. табл. 1). Результати дослідження показують, що найзначніший вплив надав соціально-гігієнічний фактор (рис. 1).

    Зі збільшенням тривалості життя, значним розширенням горизонтів геронтологічних, соціологічних, психологічних знань у гуманітарних науках сформувалось нове розуміння старості: не просто як фізичної вмирання, а якісного нового життя значної тривалості, з усе більш глибоким формуванням життєвих сенсів.

    найзначніший вплив надав соціально-гігієнічний фактор
    Рис 1. Вплив вікового (1), виробничо-трудового(2), екологічно - гігієнічного(3), соціально-гігієнічного(4), факторів розвитку хронічних хвороб(5) у чоловіків(чорний стовпчик) та у жінок(світлий стовпчик)*.

    Найважливішим і принципово новим елементом фінансування охорони здоров'я в Україні стає система медичного страхування. Страхова медицина – це форма організації охорони здоров’я, яка передбачає обов'язкове державне страхування від хвороб у поєднанні з приватною лікарською практикою та медичними установами. Така система організації медицини дозволяє поставити оплату праці медперсоналу і доходи лікувальних установ в безпосередню залежність від якості лікування та діагностики. Страхова медицина передбачає страхування, яке, в свою чергу, може бути обов'язковим або добровільним. Світовий досвід підтверджує, що основою страхової медицини є саме обов'язкове медичне страхування. Його мета – гарантія одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів при виникненні страхового випадку.

    Побутує думка, що вагомий вплив на негативне, менш свідоме ставлення людини до власного здоров’я спричинила саме медицина, її сучасні досягнення, нові способи оберігання здоров’я (у тім числі й медичне страхування), які притупляють страх перед хворобою та смертю. На українському страховому ринку, наприклад, сегмент страхування життя сягає лише незначну частину.

    Страхування передбачає постійні стосунки між суб’єктами суспільства, як постійно перебувають під дією психологічних процесів. При цьому всі суб’єкти страхування мають свою психологію, яка й визначає кінцевий результат їх взаємодії. В процесі успішної взаємодії клієнта і страхової компанії досягається результат – клієнт купує страховий поліс, а страхова компанія гарантує захист клієнтові й повинна отримувати прибуток.

    Основою могутності держави є населення, його соціальне самопочуття та розвиток. Тому демографічна сфера зазвичай привертає особливу увагу громадськості та уряду країни при розробці соціальної політики на макрорівні. Саме останні демографічні тенденції в суспільстві дали поштовх до проведення пенсійних реформ у європейських країнах, у т. ч. в Україні.

    На разі старіння населення є однією з найбільш характерних рис демографічних процесів сучасного періоду. Воно обумовлене складним комплексом причин та відображає особливості i спiввiдношення таких демографічних процесів, як народжуваність, смертність, мiграцiя, їх зміни в часі, а також результати прямих та опосередкованих втрат у минулих війнах. Україна належить до демографічно старих країн світу. Частка населення старше 60 років і старших становить 20,3 % з прогнозованою тенденцією до її подальшого підвищення. За даними демографічних прогнозів, вже до середини цього сторіччя очікується збільшення значень цього показника в Україні до 38,1 %, зокрема частка людей 80 років і старших збільшиться в 3,5 рази. Середня тривалість життя в Україні становить для чоловіків 61 рік., жінок – 73 роки, що нижче, ніж у країнах Східної Європи, на 4—5 років, а країнах Західної Європи – майже на 11—16 років. Старіння населення супроводжується зростанням у загалі літніх людей частки найменш соціально захищених i потребуючих суспільної опіки громадян, які мешкають самотньо (до 20%).[5]

    У цьому контексті, забезпечення якомога вищої якості життя літніх людей та впровадження прогресивних форм навчання та адаптації суспільства до цієї ситуації стають одними з пріоритетних напрямів виконання країнами Мадридського міжнародного плану дій щодо старіння, прийнятого на Другій Всесвітній асамблеї ООН у 2002 р. У ньому відзначається необхідність багаторівневої підготовки як самих літніх людей, так і надавачів медико-соціальних послуг. На даний момент склалося спірне ставлення до збільшення частки осіб похилого віку в загальній чисельності населення. З одного боку, висловлюються досить похмурі прогнози: із зменшенням частки працездатної молоді в структурі працюючого населення можливо зниження «гнучкості економічної системи», старіюче суспільство більш консервативне, воно почне відставати від «молодих» товариств з технічної оснащеності і добробуту, в інтелектуальному плані і в творчих досягненнях. Не менш важливим аспектом є той факт, що одним з принципів соціального страхування є принципи субсидіарності та солідарності: в основу принципу покладено той факт, що на разі, наприклад, працююче населення має «оплачувати» пенсію пенсіонерам. Це є досить вагомою проблемою, оскільки якщо демографічна ситуація в Україні не є задовільною, – низька народжуваність та високий відсоток людей похилого віку, то, відповідно економічно-продуктивної сили, яка б забезпечувала виплати пенсій зі своїх заробітних плат, бракує. В Україні станом на 1 квітня 2011 року кількість пенсіонерів збільшилася на 60 тис. людей - до 13 млн. 766 тис. осіб. В той же час працевлаштованих громадян, платників внесків до Пенсійного фонду, з початку року зменшилося на 400 тис. осіб - до 14 млн.

    найзначніший вплив надав соціально-гігієнічний фактор
    Рис.2.1. Кількість працюючого населення та пенсіонерів*

    Таким чином, на сьогодні фактично кожен працюючий українець утримує одного пенсіонера.
    При збільшенні числа пенсіонерів економічне навантаження на працююче населення зростає, і держава змушена скоротити її, щоб уникнути зниження економічного зростання, загострень соціального і політичного характеру.

    Аналізуючи дані, хочу звернути вашу увагу на дослідження та розробку даних Комісією Люксембургу щодо майбутніх видатків на пенсійне забезпечення країнах Європейського Союзу.

    Табл.2.1. Державні видатки на пенсійне забезпечення в країнах ЄС, включаючи державні виплати із заміщення доходів особам у віці 55 років і більше (у% від ВВП)
    Країна Рік
    2000р. 2010р. 2020р. 2030р. 2040р. 2050р.
    Бельгія 10,0 9,9 11,4 13,3 13,7 13,3
    Данія 10,5 12,5 13,8 14,5 14,0 13,3
    ФРН 11,8 11,2 12,6 15,5 16,6 16,9
    Греція 12,6 12,6 15,4 19,6 23,8 24,8
    Іспанія 9,4 8,9 9,9 12,6 16,0 17,3
    Франція 12,1 13,1 15,0 16,0 15,8 16,3
    Ірландія 4,6 5,0 6,7 7,6 8,3 9,0
    Італія 13,8 13,9 14,8 15,7 15,7 14,1
    Люксембург 7,4 7,5 8,2 9,2 9,5 9,3
    Нідерланди 7,9 9,1 11,1 13,1 14,1 13,6
    Австрія 14,5 14,9 16,0 18,1 18,3 17,0
    Португалія 9,8 11,8 13,1 13,6 13,8 13,2
    Фінляндія 11,3 11,6 12,9 14,9 16,0 15,9
    Швеція 9,0 9,6 10,7 11,4 11,4 10,7
    Великобританія 5,5 5,1 4,9 5,2 5,0 4,4
    У середньому 10,4 10,4 11,5 13,0 13,6 13,3

    Аналіз показників даної таблиці показує, що видатки на пенсійне забезпечення зростає, особливо це проявляється у таких країнах, як: Греція, ФРН, Іспанія, Франція, Фінляндія. Проте, наприклад, у Великобританії, за прогнозами фахівців, видатки на пенсійне забезпечення спадатимуть. На нашу думку, це пов’язано з тим, що Великобританії вважається однією з найбільш збалансованих у світі. Іншими словами Великобританія - одна з тих держав, на яке практично не вплинула світова криза пенсійних систем у Західній Європі. Це й не дивує: урядом цієї країни, одним з найперших, була введена система індивідуального пенсійного забезпечення, після чого почалося поступове покрокове скорочення державного пенсійного забезпечення. Але, не дивлячись на це, уряд Сполученого Королівства ні на одну мить не перестає думати про пенсійних питаннях: на даний момент у Великобританії, що, швидше за все, і в багатьох інших країнах Європи, реформа пенсійного забезпечення є одним з найважливіших напрямків соціальної політики держави.

    В умовах зрушень у віковій структурі населення і зростання числа осіб пенсійного віку, традиційні пенсійні системи, функціонуючі під егідою держави, у своєму розпорядженні обмежені можливостями для збереження і тим більше забезпеченням зростання пенсійних доходів.

    Демографічні проблеми безпосередньо чи опосередковано впливають на всі аспекти розвитку суспільства.

    Досліджуючи розвиток української держави на сучасному етапі її суспільного розвитку стає очевидною неспроможність країни розв'язати соціальні проблеми суспільства.

    Суть сучасної демографічної кризи, що охопила Україну та інші країни, полягає не тільки в депопуляції, а й у кризі інституту сім'ї, в демографічному старінні.

    Таблиця 2.2. Кількість постійного населення в Україні
    Кількість постійного населення
    Рік Всього, тис.осіб у тому числі
    чоловіки жінки
    1990 51556,5 23826,2 27730,3
    1991 51623,5 23886,5 27737,0
    1992 51708,2 23949,4 27758,8
    1993 51870,4 24046,3 27824,1
    1994 51715,4 23981,1 27734,3
    1995 51300,4 23792,3 27508,1
    1996 50874,1 23591,6 27282,5
    1997 50400,0 23366,2 27033,8
    1998 49973,5 23163,5 26810,0
    1999 49544,8 22963,4 26581,4
    2000 49115,0 22754,7 26360,3
    2001 48663,6 22530,4 26133,2
    2002 48240,9 22316,3 25924,6
    2003 47823,1 22112,5 25710,6
    2004 47442,1 21926,8 25515,3
    2005 47100,5 21754,0 25346,5
    2006 46749,2 21574,7 25174,5
    2007 46465,7 21434,7 25031,0
    2008 46192,3 21297,7 24894,6
    2009 45963,4 21185,0 24778,4
    2010 45782,6 21107,1 24675,5
    2011 45598,2 21032,6 24565,6

    Ми спостерігаємо погіршення демографічного становища України, що характеризується напруження ситуації в країні.

    Також, на демографічну ситуацію в країні впливають міграційні процеси.

    Табл.2.3.Міграційний рух населення у 2007-2010 рр, чол
    Рік У межах України Зовнішня міграція
    Число прибулих Число вибулих Число прибулих Число вибулих
    2007 711785 711785 46507 29669
    2008 673467 673467 37281 22402
    2009 609902 609902 32917 19470
    2010 652639 652639 30810 14677

    Враховуючи вищенаведені статистичні дані, очевидно, що для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:

    • старіння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину [6, с.24].
    • скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;
    • погіршення здоров'я нації;
    • інтенсивність міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники негативний.

    Трудовий потенціал України, як і будь-якої іншої країни, є складною соціально-економічною категорією, головним компонентом якої виступають фізичні параметри відтворення населення – природної основи трудового потенціалу.

    Відтворення трудового потенціалу – це процес відновлення його кількісно-якісних характеристик шляхом безперервної зміни поколінь, набуття молодими людьми психофізіологічних, інтелектуальних, соціальних, духовних, ментальних, професійних рис для повноцінного заміщення робочої сили в економіці країни. Відтворення трудового потенціалу характеризується складністю та багатовимірністю, оскільки відбувається в умовах оновлення суспільних відносин, глобалізаційних, інтеграційних процесів, структурних змін в економіці за рахунок інноваційного розвитку.

    Недостатньо втішним є також прогноз демографічного розвитку України на період до 2050 року, розроблений Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України за участю Державного комітету статистики України. За середнім варіантом прогнозу чисельність населення України постійно зменшуватиметься і до початку 2051 року становитиме 36,0 млн. осіб. Рівень народжуваності поступово зростатиме від 2025 року і досягне позначки близько 1,5 дитини на жінку. Передбачається подальше зниження смертності немовлят, дітей та підлітків у віці 1-19 років, поступове скорочення смертності у віці 20-24 роки, 40-59 років та пришвидшене - у віці 25-39 років. Очікувана тривалість життя при народженні може досягти 71,5 та 79,5 року для чоловіків і жінок відповідно. Зростатиме і надалі частка осіб старших 65 років і згідно прогнозу у 2050 році становитиме 24,2%. Щодо міграцій, то очікується додатнє сальдо зовнішніх міграцій, яке зросте до 2020 року до 90 тис. осіб, а потім дещо знизиться до 73-77 тисяч [7]

    Дослідження змісту причин демографічної кризи в Україні дає змогу визначити, що основними з них є:

    • низький рівень матеріального добробуту і умов життя переважної більшості людей, що негативно впливає на показники природного руху населення;
    • прискорення еміграційних процесів, що істотно послаблює інститут сім'ї та сприяє зниженню народжуваності;
    • несприятливий соціально-психологічний клімат в українському суспільстві, що виконує роль гальмівного фактора у процесах відтворення населення;
    • погіршення здоров'я нації, що загострює проблему зростання смертності, зменшення народжуваності та скорочення очікуваної тривалості життя;
    • незадовільний стан екології, що впливає на підвищення рівня захворюваності людей на інфекційні хвороби, хвороби органів травлення, дихання, системи кровообігу, новоутворень та інших і таким чином підвищує ризик передчасної смерті;
    • активізація трудових інтеграційних процесів європейських країн щодо залучення трудових мігрантів з східноєвропейських країн у зв'язку з прискоренням старіння європейського населення, що впливає на збільшення еміграційних потоків інтелектуального трудового потенціалу з України.

    Можна констатувати наявність негативної страхової психології у населення України.

    Висновок

    Зробивши дане дослідження в сфері геронтологічної та демографічної ситуації та їх впливу на систему соціального страхування, можна зробити висновок, що виходячи з вище сказаного, демографічна політика держави має бути комплексною, спрямованою не на окремі складові, що впливають на демографічну ситуацію, а на усі ланки даного процесу в тому числі і на охорону здоров’я. Враховуючи соціально-економічні перетворення в нашій країні та екологічну ситуацію, можна стверджувати, що на сьогодні, лікування за допомогою лікарських трав є найбільш природною, доступною та реальною можливістю зберегти здоров’я кожної людини, продовжити життя і тим самим покращити демографічну ситуацію в країні. Головне завдання державної соціальної політики – забезпечити соціальну стабільність суспільства, його соціальну безпеку. Система соціального страхування органічно пов'язана із системою заробітної плати, податковою системою, політикою, політичною ситуацією в державі, станом ринку праці, демографічними проблемами в сьогоденні і її динаміки розвитку на майбутнє. Оскільки саме від демографічної ситуації залежить ступінь наповнення страхових фондів та їх спроможність фінансово забезпечити якісне соціальне страхування.

    Михайленко Ганна

    Еще статьи научного семинара на тему: "Усовершенствование системы социального страхования":

    Добавил: vveretnov on 12 Декабря, 2011 г. - 09:53 BT
    социальное страхование
      

    менеджмент качества ( процессы | школа качества | нормирование | управление качеством | хассп)
    книги: стандарты | качество | ХАССП | маркетинг | торговля
    управленческий консалтинг ( планирование и контроль | конфликтменеджмент)
    новости и события: пресс-релизы | новые стандарты | новости партнеров | новости | архив новостей, статей
    новая торговля (автоматизация | магазиностроение | маркетинг и экономика)
    интернет-маркетинг (создание сайта | интернет - бизнес)
    финансы & страхование (страхование | бизнес-школа)
    обзоры и интервью: маркетинг | консалтинг | торговля | управление качеством )
    энциклопедия: это интересно | глоссарий | о семье | менеджмент семьи | каталог ресурсов


    [реклама на сайте]

    Мы разрешаем использовать, цитировать, копировать, транслировать и переводить любые наши материалы в сети Интернет
    при условии установки прямой ссылки на этот конкретный материал на сайте KlubOK.net

    Для того чтобы опубликовать свой материал (статью, книгу и т.д.),
    вам достаточно направить его по адресу klubok@klubok.net
    в любом удобном вам формате.
    Copyright © 2003-2016 KlubOK.net, Андрей Гарин


    Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика