ISO, менеджмент, консалтингпользователи сайтаRSSФОРУМСТАНДАРТЫГОСТ РСЛОВАРЬНАВИГАТОРКОНСУЛЬТАНТЫ 
Логин : Пароль:   
       [регистрация] [напомнить пароль]
 

ФОРУМ
• Re: методики описания БП 
 23. Окт 08:43 от PrilipkoAI
• ISO 22000:2018 
 10. Сент 23:29 от GurbanovR
• HACCP vs FSMS 
 23. Авг 10:52 от PrilipkoAI
• Re: план контроля качества 
 13. Авг 12:07 от Facebook



Системи соціального страхування в Польщі та Румунії.

Страница для печати 

  • размещено в разделе: Страхование
  • Автор: vveretnov


  • найти еще статьи по теме:


    Після розпаду СРСР в Україні розпочався процес побудови системи соціального захисту. Перед Україною сьогоднішніх днів постав цілий ряд важливих питань, а саме: потреба покращення якості медичного обслуговування та якості медичних послуг, що надаються населенню, проблема пенсійної системи й багато інших.

    Експерти Світового банку прогнозують значне скорочення чисельності населення України до 2025 року. Саме тому необхідна докорінна перебудова медичної системи, значну увагу необхідно приділити впровадженню загальнообов’язкового медичного страхування.

    Ситуація в медичній сфері наразі перебуває в критичному стані, з бюджету виділяється недостатньо коштів на здійснення послуг медичним персоналом. Україна взяла курс на Європу, й для того, щоб туди вступити необхідно підігнати рівень розвитку соціальної інфраструктури до світових стандартів. Яскравими прикладами успішного вирішення таких проблем постало перед Польшою та Румунією, які мали схожі умови розвитку з українськими.

    Саме тому, дослідження систем соціального захисту населення наших країн-сусідів, може дати нам корисні рекомендації щодо ведення державної політики в цій сфері, забезпечити конкретними інструментами впливу на розвиток, а також вказати на напрямки реформування системи соціального захисту.

    Рівень здоров’я населення значною мірою впливає на результати економічного, соціального, культурного розвитку, демографічну ситуацію в країні, а також цей показник є важливим соціальним критерієм рівня розвитку тієї чи іншої країни.

    На сьогоднішній день громадяни України витрачають значні кошти на медичну допомогу, проте сучасний стан охорони здоровя не дозволяє пересічному громадянину України отримати медичні послуги на достатньому рівні, передбачені міжнародними стандартами.

    Також доцільним є проаналізувати основні результати діяльності урядів цих країн в соціальній сфері, методи якими вони вирішували ці проблеми, а також перейняття іноземного досвіду. Основну увагу зосереджена на медичному страхуванні, а також на пенсійній системі, оскільки зараз перед Україною питання реформування даної сфери є особливо актуальним.

    Проблема в Україні полягає в тому, що перегляд віку виходу на пенсію супроводжується політичними баталіями та громадськими протестами. Запровадження попередньо відомого правила, графіка, за яким будуть проводитися реформи, на противагу ситуаційній метушні, може сформувати більш виважене ставлення українців до проблеми.

    Пенсійне страхування

    В Польщі функціонує як обов’язкове державне страхування так і приватне.

    Обов’язковому пенсійному страхуванню підлягають працівники і службовці; члени сільськогосподарських кооперативів; підрядчики; особи, діяльність яких не пов’язана з сільським господарством; священики; депутати і сенатори, які отримують зарплату; люди, що отримують допомогу по безробіттю; люди у відпустці по догляду за дитиною до 3 років або отримують допомогу по вагітності і пологах.

    Найбільшу частку видатків Фонду соціального страхування складають пенсії, виплата яких здійснюється 7,3 млн пенсіонерам.

    З 1999 року у Польщі діють паралельно дві пенсійні системи:

    • дія старої системи пенсійного страхування поширюється на тих, хто уже отримує пенсію, а також на тих, хто в момент вступу в силу, тобто 1 січня 1999 року, реформи досяг 50 років;
    • дія нової системи пенсійного страхування поширюється на тих, хто в момент вступу в силу реформи досяг 50 років, тобто тих, хто народився після 31 грудня 1948 року.

    У старій системі пенсійного страхування право на пенсію мають жінки у віці 60 років, що мають страховий та нестраховий стаж загальною кількістю 20 років та чоловіки у віці 65 років, які мають 25 років страхового і не страхового стажу.

    Пенсію може отримати також жінка, яка досягла 60-річного віку та має не менше 15 років стажу, та чоловік у віці 65 років, який має 20 років стажу, причому пенсія в цьому випадку не підлягає підвищенню до рівня мінімальної пенсії, гарантованої законом.

    Жінки можуть отримати пенсію в повному розмірі і в 55-річному віці при дотриманні таких умов:

    • наявність 30-річного страхового стажу;
    • наявність 20-річного страхового стажу, встановлення повної непрацездатності.

    Чоловіки можуть отримати пенсію по старості в повному розмірі у віці 60 років, якщо:

    • мають 35-річний страховий стаж;
    • мають 25-річний страховий стаж, встановлена повна непрацездатність.

    Цікавим фактом є те, що деякі професійні групи (шахтарі, вчителі) можуть отримати пенсію на 10 років раніше.

    Мінімальна пенсія по старості дорівнює приблизно: 44,2% від середньої пенсії по старості та 53,6% від мінімальної заробітної плати / зарплати.(2011)

    Якщо пенціонер хоче працювати далі, то повинні бути припинені трудові відносини, укладені до набуття правадо пенсії по старості. Й його щомісячний дохід на новій роботі розраховується.

    Якщо щомісячний дохід дорівнює:

    • не більше 70% від середньомісячного заробітку - то пенсія виплачується в повному обсязі,
    • від 70% до 130% від середньомісячного заробітку - то пенсія зменшується на таку суму,за допомогою якого отримано дохід перевищує 70% середньомісячного заробітку, але не більше, ніж на величину максимального зниження фіксованою для даного виду виплат
    • більше, ніж 130% від середньомісячного заробітку – то пенсія тимчасово не надається.

    Пенсії по старості =(Сума зібраних і індексованих пенсійних внесків + Індексований початковий капітал)/(Середня очікувана тривалість життя для осіб пенсійного віку, виражених у місяцях)

    Очікувана тривалість життя при народженні
    Рис.1. Очікувана тривалість життя при народженні [1]

    В Румунії функціонує дворівнева пенсійна система. Людина, яка застрахована в системі соціальної схеми пенсій має право на пенсії по старості у випадку, якщо вонадосягла віку виходу на пенсію й вносила страхові платежі протягом певного періоду часу.

    Існує різниця між стандартним віку виходу на пенсію для чоловіків і жінок зберігається: чоловіки - 63 років і 10 місяців з 1 липня 2010 року, зі збільшенням до 65 в 2014 і жінок - 58 років і 10 місяців з 1 липня 2010 року, зі збільшенням до 60 в 2014 році. Чоловіки і жінки мають однаковий термін вкладу мінімум 12 років і 8 місяців 1 липня 2010 року, зі збільшенням до 15 років в 2014 році.

    Спеціальні умови поширюються на такі і категорії громадян, як:

    • люди, які працювали в особливих або важких умовах;
    • люди, які гандикап до отримання статус застрахованої особи;
    • людей, переслідуваних за політичними мотивами з боку режиму при владі після 6 березня 1945;
    • депортовані за кордон або приймати військовополонених;
    • жінки з багатоплідною вагітністю.

    У разі задоволення цих особливих умовах, застрахована особа має право на пенсію по старості з пониженням встановленого пенсійного віку

    Пенсії по старості (другий ступінь)

    Учасником системи схем приватного управління пенсійних фондів має право на одноразову допомогу, якщо він має право на пенсію по старості в рамках першого рівня.

    Табл.1. Поточний пенсійний вік в Румунії, Польші та Україні[2]
    Країна Пенсійний вік Зміни, що передбачаються
    чоловіки жінки
    Румунія 63 58 Пенсійний законопроект встановлює пенсійний вік для жінок, як і для чоловіків, на рівні 65 років починаючи з 2030 року. Пенсійний вік жінок буде підвищуватись на три місяці в рік починаючи з 2015 року
    Польша 65 60 Обговорюється питання підвищення пенсійного віку до 67 років для чоловіків і жінок
    Україна 60 55 Пропонується підвищити пенсійний вік для жінок до 60 років, і до 62 років для чоловіків державних службовців

    Як бачимо порівнявши дані з рис.1 та табл.1 ми бачимо, що в Україні підвищувати пенсійний вік для чоловіків немає сенсу, оскільки після виходу на пенсію живуть в середньому живуть 2,79 роки. На нашу думку підвищення пенсійного віку для держслужбовців дасть лише короткострокові результати., оскільки забираються робочі місця у молоді. Необхідно впровадити ще один рівень пенсійного страхування у вигляді недержавних пенсійних фондів. Необхідно спрямувати державну політику орієнтовану на зростання тривалості життя населення.

    Кількість пенсіонерів до всього населенняя за 1996-2011 роки
    Рис. 3. Кількість пенсіонерів до всього населенняя за 1996-2011 роки [3]

    Як бачимо з рис.3 загальна кількість населення пенсійного віку складає близько 30% від усієї кількості населення. Кількість пенсіонерів знаходиться на відносно сталому рівні, проте збільшується навантаження на економічно активне населеня за рахунок зменшення загальної кількості населення.

    Також в системі українського пенсійного страхування наявний суттєвий недолік, який значно знижує ефективність її функціонування: пенсіонери мають можливість продовжувати працювати та отримувати зарплату одночасно із отриманням пенсій у повному обсязі, які держава сплачує за рахунок внесків населення що працює.

    Усунення цього викривлення разом із запровадженням матеріальних стимулів довше не виходити на пенсію, може нівелювати негативні суспільні наслідки підвищення пенсійного віку. Ще однією проблемою є соціальна несправедливість в розрахунку переваг: існування особливих категорій пенсіонерів (державні чиновники) отримують пенсії на рівні 80% їхньої заробітної плати, в той час як більшість людей отримують не більше 40%.

    Проблема в Україні полягає в тому, що перегляд віку виходу на пенсію супроводжується політичними баталіями та громадськими протестами. Запровадження попередньо відомого правила, графіка, за яким будуть проводитися реформи, на противагу ситуаційній метушні, може сформувати більш виважене ставлення українців до проблеми.

    Важливим аспектом є система надання пільг. Основна відмінність системи надання пільг певним категоріям громадян в Польщі полягає в тому, що там діє система адресної грошової допомоги, а до пільговиків відносятся лише категорії студентів та пенсіонерів, що мають право пільгового проїзду в транспорті. Тобто цей механізм дозволяє максимально стимулювати населення, що отримує адресну грошову допомогу, й забезпечити цільове використання цих коштів.

    Таким чином в Польщі досягається більша вибірковість в наданні пільг тим людям, які їх справді потребують. В той час як в Україні на даний момент пільги призначаються окремим категоріям громадян, які ними можуть користуватися, а можуть й не використовувати їх. Для того, щоб користуватися рядом пільг достатньо лише мати посвідчення, про те, що людина відноситься до тієї чи іншої категорії. На даний час майже 45 законодавчих актів врегульовують систему надання пільг. Згідно цих актів, приблизно 15 млн. громадян мають право на отримання цих пільг.

    Багато пільг встановлені для громадян, які мають спеціальні заслуги перед країною або ж для заохочення працевлаштуванняна найбільш соціально важливі спеціальності та для залучення працівників у сільські регіони.

    Медичне страхування

    Фінансування системи охорони здоров'я стало сьогодні однією з найскладніших проблем державної політики. Окремі країни намагаються розробили свої власні національні системи охорони здоров'я і методи фінансування у відповідності до національних, сформованих віками цінностей та пріоритетів.Також ще однією з ключових проблем є організація страхування: через створення централізованого фонду грошових коштів, або через систему приватних підприємств. В той же час необхідно забезпечити мотивацію централізованого фонду в якомога раціональнішому використанню коштів й оптимізації його діяльності.

    Розширена система соціального захисту потребує широку мережу закладів , а відповідно й високі витрати на утримання персоналу. В той же час приватне страхування створює конкуренцію між фірмами-постачальниками послуг, що стимулює їх працювати краще. В Польщі уряд пішов шляхом поєднання приватного й державного страхування, що максимально згладжує негативні сторони обох систем.

    Всі, хто має постійну роботу в Польщі, тобто працює на підставі трудового договору або договору-доручення, підлягає страхуванню Національним фондом охорони здоров'я (NFZ - Narodowy Fundusz Zdrowia).

    Медичне страхування у Польщі запроваджене через дві державні інституції: аграрну касу соціального страхування, що обслуговує понад 1,6 млн. фермерів та заклад соціального страхування, на балансі якого перебувають інші працюючі громадяни. Власник-фермер щоквартально сплачує по 258 злотих (66 євро) за себе, членів родини та найманих працівників. Решту за нього доплачує держава. Інші працюючі громадяни відраховують до фонду медичного страхування 9 % від заробітної плати. Страхові кошти надходять до регіональних фондів здоров'я –обласних (воєводських) та районних. Кошти розподіляються серед медичних закладів відповідно до бюджетів кожного рівня.

    Для отримання медичної допомоги в Польші, застрахована особа та члени її сім'ї повинні оплачувати не менше 6 місяців внески протягом 12 попередніх календарних місяців. У випадку екстреної хірургії, туберкульозу, СНІДу та інших заразних хвороб, ніяких вимог до особи не пред’являється.

    Пакет базових медичних послуг покривається з медичної страховки, яка періодично оновлюється Міністерством охорони здоров'я.

    Він надається безкоштовно, але пацієнт повинен платити за ліки (амбулаторне лікування), стоматологічні та оптичні послуги. Перелік лікарських засобів, здійснюється на пільговою ціною для деяких категорій осіб (в основному пенсіонерів).

    Застрахований повинен вибрати сімейного лікаря на медичні послуги загального характеру. Медичні послуги надаються безпосередньо з місцевих фондів медичного страхування і включають в себе:

    • загальну та спеціалізовану медичну допомогу, амбулаторне лікування, госпіталізацію, ліки, побутову техніка, реабілітацію, профілактичну медичну допомогу, охорони материнства, транспорт та інші послуги.

    Сімейні допомоги в Польшів надаються, якщо сімейний дохід не перевищує 504,00 злотих на людину в сім'ї, або 583,00 злотих, якщо один з членів сім'ї дитини-інвалід.

    До людей, що мають право на медичну допомогу відносятся також діти-інваліди віком до 16 років і люди старше 16 років, які мають офіційні свідоцтва з помірною або тяжкою інвалідності, які виникли до їх 21 дня народження. Це допомога надається також для людей старших 75 років, які не мають права на допомогу догляду по старості або пенсії по інвалідності . Допомога виплачується щомісяця і потребу.

    Також в Польші надається медична допомоги по догляду за дітьми, яка виплачується людям, що були змушені відмовитися від своєї основної роботу для цього. Вона присуджується, якщо в сім'ї дохід на душу населення не перевищує 583,00 злотих. Допомога може виплачуватися матері дитини, батька або фактичному опікунові дитини.

    Стосовно ж Румунії, то для проходження обстежень необхідно мати направлення від лікаря. Тим не менш направлення непотрібне, у випадку якщо звертаються по: гінекології, акушерстві, стоматології, дерматології, венерології, онкології, офтальмології і до лікарів-психіатрів. Направленння також не потрібно для людей хворих на туберкульоз, ВІЛ-інфікованих людей, інвалідів війни та жертв політичних репресій. Як бачимо обидві держави дбають про здоров’я свого населення шляхом введення ряду безкоштовних послуг й надання безкоштовної медичної допомоги найбіднішим верствам населення.

    Особливістю системи медичного захисту Румунії є введення багаторівневих страхових планів «Medicare», які складаються з чотирьох частин:

    • Medicare Part, лікарняна страховка;
    • Medicare Part B, медичне страхування;
    • Medicare Part C (Medicare Advantage);
    • Medicare Part D, рецепт покриття наркотиків.

    Як правило, люди, які старші 65 років і отримують соціальне забезпечення автоматично отримують право на Medicare Частини А та В. Частина А оплачується за рахунок соціального податку. Це допомагає платити за стаціонарне лікарняне обслуговування, кваліфікований сестринський догляд, хоспіс й інші послуги.

    Наступні 2 частини знижують витрати на отримання медичних послуг, а також дозволяють особі самостійно обирати постачальника послуг.

    Частина D (рецепт покриття наркотиків) є добровільним і витрати оплачуються за рахунок щомісячних премій Medicare.

    Як бачимо в Румунії медичне страхування є більш гнучким, й кожна особа може самостійно обирати план, який задовольнив би її особисті потреби.

    Доцільно проаналізувати ситуацію, що склалася в Україні. Проведемо аналіз проблем, які виникають перед системою охорони здоров’я. Серед основних з них – низький рівень матеріально технічної бази, велика кількість хворих пацієнтів.

    Табл. 2.1. Основні фактори ризиків найпоширеніших хвороб в Україні
    Класифікація хвороб Найпоширеніші хвороби Фактори ризику й причини поширення
    Хвороби органів дихання -Пневмонія
    -Хронічний бронхіт
    -Туберкульоз
    -куріння, алкоголь;
    -вік;
    -професійні шкідливості;
    -імунодефіцитні стани;
    -хронічні захворювання легень, серця, нирок;
    -контакт з птахами, гризунами подорожі;
    -імунодефіцитні стани;
    -Несвоєчасність виявлення;
    Хвороби органів травлення -Хронічний гастрит
    -Холецистит
    -Панкреатит
    -Виразкова хвороба
    -Хронічний гепатит
    -спадковість;
    -зловживання алкоголем;
    -токсичні ураженння, пізнє звернення хворого;
    -латентний перебіг хвоороб
    Хвороби системи кровообігу -Гіпертонічна хвороба
    -Цереброваскулярна хвороба
    -Ішемічна хвороба серця
    -стать;
    -спадковість;
    -ожиріння та надмірна вага тіла;
    -нераціональне харчування;
    -тютюнопаління;
    -психосоціальні фактори;
    -фізична активність ;
    -атеросклероз ;
    -підвищений артеріальний тиск;
    -психоемоційні перевантаження;
    -зловживання алкоголем;
    -порушення ліпідного обміну.
    Інфекційні хвороби -Грип та інші ГРВІ
    -Віл
    -переохолодження;
    -слабкий імунітет;
    -недоїдання;
    -контакт з хворими;
    -несвоєчсна діагностика;
    -недостатність профілактики
    Онкологічні захворювання -Рак -пізнє звернення до лікаря;
    -дороге лікування;
    -складності діагостики;
    -латентний перебіг хвороби
    -неякісне лікування

    Отже, як бачимо основними факторами, що впливають на збільшення рівня захворюваності населення України є :

    1. малорухливий спосіб життя;
    2. тютюнопаління й вживання алкоголю;
    3. стреси;
    4. низький рівень життя населення.

    Основні причини звернення хворих до лікарень в Україні: наявність клінічних симптомів хвороби, погане самопочуття, профілактичні огляди. Необхідно відмітити низький обсяг профілактичного звернення населення до лікарських закладів й високу частку запущених випадків хвороб з вини пацієнтів у зв’язку з пізнім зверненням хворого за медичною допомогою, складностями діагностики.

    Необхідно посилити профілактичну роботу серед населення з метою раннього виявлення захворювань, своєчасного обстеження й лікування, посилити диспансерний нагляд за пацієнтами з хронічнимми захворюваннями.

    Необхідно змінити ставлення до роботи як самих лікарів так і їхніх пацієнтів. На нашу думку підвищити матеріальну зацікавленість лікарів у наданні висококваліфікованої допомоги можливо шляхом підвищення заробітної плати, надання премій при покращенні показників їхньої роботи, а також при забезпеченні матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я на належному рівні (апаратура, реактиви і тд).

    Ще одним дієвим механізмом покращення здоров’я нації може стати зобов’язання керівників підприємств і закладів своєчасно направляти співробітників на попередні і періодичні медогляди для профілактики розповсюдження захворювань.

    Висновок:

    На нашу думку ми можемо багато чого перейняти в наших сусідів, оскільки деякі методи вже давно перевірені часом і практикою. Важливим аспектом є те, що в Україні для забезпечення стрімкого розвитку необхідна політична стабільність та тверда політика держави в фінансовій сфері. Необхідно відмовитися від й спонтанних рішень. Проте шляхи досягнення такого стану –– це вже тема для іншого дослідження. Загальною метою має політики держави на найближчі 10-15років має стати зростання добробуту населення, а також півищення тривалості життя як чоловікі так і жінок.

    На нашу думку з досвіду даних країн ми можемо втілити такі заходи :

    • зробити медичну допомогу загальнодоступною для населення;
    • розробити державні програми заходів щодо профілактики захворювань й виявлення хвороб на ранніх стадіях;
    • зменшити перелік пільг, що надаються багатьом категоріям населення;
    • втілити в реальність існування декількох рівнів пенсійного забезпечення (створення персональних накопичувальних рахунків)

    Наразі в Україні відбувається багатоетапна пенсійна реформа, а також роблятся перші кроки в реформуванні системи охорони здоров’я.

    Досвід інших країн –– багате джерело ідей, що можуть бути впроваджені на теренах України. Проте, впроваджувати цей досвід в Україні необхідно враховуючи наші ментальні, історичні, культурні та інші особливості.

    Рагулін Іван

    Еще статьи научного семинара на тему: "Усовершенствование системы социального страхования":





  • размещено в разделе: Страхование
  • Автор: vveretnov


  • найти еще статьи по теме:
      

    менеджмент качества ( процессы | школа качества | нормирование | управление качеством | хассп)
    книги: стандарты | качество | ХАССП | маркетинг | торговля
    управленческий консалтинг ( планирование и контроль | конфликтменеджмент)
    новости и события: пресс-релизы | новые стандарты | новости партнеров | новости | архив новостей, статей
    новая торговля (автоматизация | магазиностроение | маркетинг и экономика)
    интернет-маркетинг (создание сайта | интернет - бизнес)
    финансы & страхование (страхование | бизнес-школа)
    обзоры и интервью: маркетинг | консалтинг | торговля | управление качеством )
    энциклопедия: это интересно | глоссарий | о семье | менеджмент семьи | каталог ресурсов